11
Laza -kanan wɩ
Min -tʋ nɛn waa laabo Laza bɛ, -a man "yaaman. E -nyɛanla 'fla nɛn waa laabo Betani bɛ -a da. -A "blu Mari 'lee Mat "o "nyɛnwla "nyian 'fla 'bɔ zɩɛ -a da. Mari zɩɛ, -yɛɛ "ta -daa -laziglɔ -sɛnlɛ Minsan cɛin -da, -e 'e man bʋʋ 'e 'wulo "jɛ "a. -A "bʋɩ Laza man 'bɛ "yaaman. -A "blunun zɩɛ, o min 'pa 'sia 'nan 'e vɩ Zozi lɛ 'nan: «Minsan, 'i bee bɛ -a man "yaaman.»
Zɩ Zozi 'wɩ zɩɛ -a 'man bɛ, ɛn e 'nan: «Laza -le -cɛ 'labɛ, -a -tɛ vɛ "cɛɛ dɩ. 'Pian e -fɔ Laza man 'nan -e 'e Bali -le 'plɛblɛ 'ci -kɔɔn. Ɛn "nyian 'dʋ -e Bali -pɩ 'tɔ 'e drɛ -dan -cɛ 'bɔ 'le "wɛan.» Mat 'lee Mari 'lee o "bʋɩ Laza 'bɔ bɛ, Zozi o ye "yi.
Zɩ yaa 'man 'nan Laza man "yaaman bɛ, ɛn e yi drɛ "nyian fɛnan nɛn e cɩ bɛ -a -nan 'fiili. "Bɛ -sru, ɛn yaa 'vɩ "e -srunɔn lɛ 'nan: «-Kaa 'li -kaa da Zude.»
Ɛn -a -srunɔn -a laabʋ -yrɔ 'nan: «Bali -le 'wɩ "paazan, tʋ nɛn e "sia ciɩnan -kogo 'gʋɛ -a -ji "cɛɛ Zuif 'nɔn nɛn Zude bɛ, o ya -a -wɛɛnan 'nan 'wei -tɛa "kɔlɛ -a 'gʋ dʋʋ? Yie 'nan 'i 'ko -nan nun?»
Ɛn Zozi -a 'vɩ -wlɛ 'nan: «-Te tʋ cɛɛn bɛ, fɛnan a 'wein bodrun 'trilii -e funnin 'e 'pla. Min nɛn e 'ta wo te tʋ cɛɛn bɛ, -a srɔɛn 'ka 'wia dɩ, kɔɔ 'tɛ nɛn e "bia 'trɛda bɛ, -a -san man nɛn e 'ta wo. 10 'Pian min nɛn e 'ta wo klun va bɛ, -a srɔɛn -wia, kɔɔ 'tɛ 'ka -a 'lɛ dɩ.»
11 Zɩ e cɛɛn 'wɩ zɩɛ -a vɩdɩ man bɛ, ɛn e 'nan -wlɛ 'nan: «-Kaa bee Laza a yi -tɛnan, 'pian 'an 'ko -a fuʋlɛ.»
12 Ɛn -a -srunɔn -a 'vɩ -yrɛ 'nan -te e ya yi -tɛnan bɛ, -a fa dra "yi -e 'e 'beli. 13 Laza -kadɩ 'wɩ nɛn Zozi -a 'vɩ, 'pian e ya -a -srunɔn "le 'ji 'nan yi tɩglɩ 'bɛ 'fɔla Laza da.
14 Ɛn Zozi -a -ci 'vɩ -wlɛ "mɛn 'wein 'nan: «Laza -ka. 15 'Cee "wɛan, ɛn 'dʋ -e 'ka yi -tɛra 'an da bɛ -yee "wɛan, 'an 'ci "nranman. Kɔɔ an 'ka 'nan nun dɩ ɛn e drɛ. 'Pian -kaa kʋ "va "nun.»
16 'Wɩ zɩɛ -a da nɛn Toma nɛn waa laabo "nyian "flɛn bɛ, e 'nan Zozi -srunɔn -mienun lɛ 'nan: «-Kaa kʋla Zozi -sru -e -kaa ka 'e cin va waa.»
17 Zozi "ɛ bɔla 'nan nun bɛ, te o Laza 'wʋ -a -nan yi sinjɛn 'bɔ. 18 Betani 'lee Zeruzalɛm bɛ, o yei bɔa kilo "fli, -te 'bɛ "cɛɛ dɩ kilo yaaga. 19 -Yee "wɛan Zuif 'nɔn "kaga "ta -nyɛnlɛa Mat 'lee Mari "srɔn o "bʋɩ nɛn e -ka bɛ -a -cɛ -da. 20 Zɩ Mat -a 'man 'nan Zozi -a -tanan bɛ, ɛn e -kʋ -a 'silɛ -sia te Mari yra 'e -nyrandɩ "kɔnnɛn.
21 Mat -a 'vɩ Zozi lɛ 'nan: «'An 'san, "te 'i 'kɔn 'gʋɛ, "te 'an "bʋɩ 'ka 'kalɛ dɩ. 22 'Pian 'bɛ 'bɔ nɛn 'gʋɛ, an yi -tɛala "da 'nan 'wɩ pɛɛnɔn nɛn yia laabo Bali lɔ bɛ, yaa 'lɛ sɔɔman 'yiɛ.»
23 Ɛn Zozi "e 'nan -yrɛ 'nan: «I "bʋɩ bɛ, e wuanla -kanɔn 'va.»
24 Mat "e -yrɛ 'nan: «'Wɩ 'kpa nɛn, maan -tɔa 'nan tʋ -fɔla "da "ji bɛ, minnun nɛn o kaa bɛ, o wuanla -kanɔn 'va. 'An "bʋɩ wuanla -kanɔn 'va "nyian.»
25 Ɛn Zozi "e -yrɛ 'nan: «'An 'bɔ 'bɛ min wuanla -kanɔn 'va, ɛn mɛɛn 'belidɩ -nɔan "min lɛ. Min nɛn e yi -tɛala 'an da bɛ, -te e -ka oo, 'belidɩ a -yrɔ. 26 Min nɛn -a yiɛ a "man ɛn e yi -tɛra 'an da bɛ, -a san 'ka kaa 'li 'mlɔnmlɔn dɩ. 'I yi -tɛala 'wɩ zɩɛ -a da?»
27 Ɛn Mat "e 'nan Zozi lɛ 'nan: «'An 'san 'wɩ 'kpa nɛn. An yi -tɛala "da 'nan yiɛ cɩ min nɛn Bali -a 'si "va "bɛ -a. Bali -pɩ nɛn waa 'vɩ 'e 'cɛn 'nan e -taa 'trɛda bɛ -nyrɛn 'yia.»
28 Zɩ Mat 'wɩ zɩɛ -a 'vɩ bɛ, ɛn e 'li 'e da. E "blu Mari laabʋ, ɛn yaa 'vɩ -yrɛ 'o "fli yei 'nan: «'Kʋ 'san bɛ e -ta, e ya "vale yei 'man ye.» 29 Zɩ Mari 'wɩ zɩɛ -a man bɛ, e wluan "klɩ, ɛn e -kʋ fɛnan nɛn Zozi cɩ bɛ -a -nan. 30 Zozi 'ka tian bɔlɛa 'fla yei "dɩ, e ya tian fɛnan nɛn Mat -kʋ -a 'silɛ -sia 'o cin yɩ 'a bɛ -a -nan. 31 Zuif 'nɔn nɛn o -kʋ -nyɛnlɛa Mari "srɔn "bɛ, zɩ o Mari yɩ e wluan "klɩ e bɔla bɛ, ɛn o sɔɔnla -a -sru. Waa nrɔn 'o 'ji 'nan e "ta -ko -wuɔlɛ 'e "bʋɩ -yrɛ da.
32 Zɩ Mari 'bɔla fɛnan nɛn Zozi cɩ bɛ -a -nan, ɛn e Zozi 'bɔ yɩ bɛ, -a -nan nɛn e -tria "wlu ɛn e 'nan: «'An 'san, "te 'i 'kɔn 'gʋɛ, "te 'an "bʋɩ 'ka 'kalɛ dɩ.»
33 Zɩ Zozi Mari 'yɩ 'wuɔnan 'o 'vale Zuif 'nɔn nɛn o -tra -a -sru "bɛ waa bɛ, -a -wulo -man -ta, ɛn -a 'wɩ 'nan "man 'kpa tɩglɩ. 34 Yaa laabʋ 'nan: «Nyin zia nɛn kaa 'wʋ?»
Ɛn o 'nan -yrɛ 'nan: «'I 'ta -e 'kʋ -kɔɔn 'yiɛ.»
35 Zozi 'wuɔ.
36 Zɩ Zuif 'nɔn -a -nan 'yɩ bɛ, ɛn o 'nan: «'Ka 'yiɔ, yaa ye "yi e -ciala "da.»
37 -A -nan nɛn Zuif 'nɔn 'bɔ 'va min -mienun "o 'vɩ 'nan: «E min nɛn -a yiɛ cɩ 'e 'widɩ bɛ -a 'lɛ 'sʋ, ɛn ya'a -kɔlalɛ -a drɛdɩ -a -e Laza 'e vɩlɛ 'e 'ka dɩ.»
38 Zozi 'wulo -man -ta, ɛn e -kʋ -yrɛ da. -Wee min -yrɛ bɛ, -kɔlɛ -dan tʋ nɛn -a ci a 'e bʋdɩ bɛ -nyrɛn, ɛn -kɔlɛ nɛn waa -tɔa "nɛn -a 'lɛ wʋvɛ -a. 39 Zozi "e 'nan: «-Kɔlɛ 'labɛ 'ka 'si "nɛn.»
Ɛn Laza 'bɔ "blu Mat "e 'nan: «Minsan, -a -koei bɔa, kɔɔ waa 'wʋ -a -nan yi sinjɛn nɛn 'gʋ.»
40 Ɛn Zozi "e Mat lɛ 'nan: «Maan 'nan 'yiɛ 'nan -te i yi -tɛra 'an da bɛ, i Bali -le -dan ci ye.»
41 Tɔɔn ɛn o -kɔlɛ bɛ -a 'si -yrɛ "nɛn. Zozi 'e yra -tɔ lou ɛn e 'nan: «'An "tɩ, mɛin muo -fɔa 'nan yian wei 'man. 42 An 'bɔ 'le vɛ bɛ, maan -tɔa 'nan yian wei maan tʋ pɛɛnɔn man. 'Pian minnun nɛn 'an "srɔn 'gʋɛ, -wee "wɛan maan 'vɩ 'dʋ -e 'o -tɔ 'nan yiɛ 'an 'pa 'sia.»
43 Zɩ e 'wɩ zɩɛ -a 'vɩ bɛ, ɛn e paan wei 'plɛblɛ 'ji. E 'nan: «Laza, 'i bɔla!» 44 Ɛn min -kadɩ zɩɛ e 'bɔla te -a cɛin 'lee -a -pɛ a 'e -yrɩdɩ sɔ -a. -A yra a 'e -yrɩdɩ "nyian.
Zozi "e 'nan -wlɛ -nan: «'Ka sɔnun "flu "man -e 'ka 'si "man!»
45 Zuif 'nɔn nɛn o -ta Mari "srɔn, ɛn o 'wɩ nɛn Zozi -a drɛ bɛ -a -nan 'yɩ bɛ, o "kaga "yi -tɛradɩ 'sia Zozi da. 46 'Pian o va min -mienun -kʋ Farizɛn 'nɔn 'va, ɛn 'wɩ nɛn Zozi -a drɛ bɛ, waa 'vɩ -wlɛ.
Zuif 'nɔn 'tanɔn Zozi 'tɛdɩ 'wɩ 'pla "da
47 Bali -pannɔn 'tanɔn 'lee Farizɛn 'nɔn bɛ, o tin 'banɔn cin 'yɩ, ɛn waa laabʋ -wlɔ 'nan: «-Kaa dra kɔ? Min 'labɛ e ya -cɛ srɔn "wɩ "kaga "drɛnan. 48 -Te e -fʋ 'wɩ zɩɛ -a drɛnan 'nan -ka'a 'wɩ 'silɛ "da "man "dɩɛ, min "kaga "yi -tɛala "da -e Rɔm 'nɔn 'o -cee Bali -pan 'kɔn 'wi, -e 'o -cee 'lɛglɔn 'wi.»
49 O va min -tʋ nɛn waa laabo Kaifa bɛ, -yɛɛ cɩ 'lɛ 'bɔ zɩɛ -a -ji Bali -pannɔn 'tazan -a. Yaa 'vɩ -wlɛ 'nan: «'Wɩ 'tʋ a bɛ, ka'a tɔa dɩ. 50 'Ka "nrɔn 'ka 'ji 'nan, e ya 'cee 'wɩ "yi "a -e min -tʋwli 'e min pɛɛnɔn 'ji -ka wʋ, "tɔgɔ -cee 'lɛglɔn 'ji minnun pɛɛnɔn 'nan 'e 'nyan.»
51 'Wɩ nɛn Kaifa -a 'vɩ bɛ, ya'a 'silɛ -a 'bɔ 'le ci "nrɔndɩ va dɩ. 'Pian lɛ 'bɔ zɩɛ -a -ji bɛ Bali -pannɔn 'tazan nɛn, -yee "wɛan Bali ciɩla "va ɛn e 'wɩ zɩɛ -a 'vɩ 'nan, Zozi -taa "kalɛ Zuif 'nɔn 'lɛji. 52 Wa'a vɩlɛ 'nan e -kaa Zuif 'nɔn 'saza 'lɛji dɩ, 'pian Bali -le 'nɛnnun pɛɛnɔn nɛn 'o fuiladɩ "man 'trɛda bɛ, o 'lɛji nɛn e -kaa, -e 'o 'tɛ 'e cin da min 'pa 'tʋ -a.
53 Yi 'lein nɛn Kaifa 'wɩ zɩɛ -a 'vɩ "da "bɛ, -a nyan nɛn Zuif 'nɔn 'tɔ "da 'nan 'o Zozi 'tɛ. 54 -Yee "wɛan ya'a "nyian bɔlɛa 'ji Zude 'lɛglɔn 'ji dɩ. 'Pian e 'si Zude, ɛn e -kʋ 'trɛ 'tʋ da "bui "da zia 'fla nɛn waa laabo Efrai bɛ -a da. 'O 'vale 'e -srunɔn 'a o -fʋ 'fla zɩɛ -a da.
55 Zuif 'nɔn 'le 'si nɔanba -ji "fɛdi drɛdɩ 'bɔ 'kogo. Ɛn 'lɛglɔn pɛɛnɔn 'ji minnun bɛ, o "kaga "kʋ Zeruzalɛm. O -kʋ -nan nun te "fɛdi 'bɔ 'ka tian bɔlɛ dɩ, 'nan -e 'o 'fli drɛ 'saun Bali 'lɛ. 56 Ɛn o Zozi -wɛɛdɩ 'sia. Zɩ 'o cin 'yɩ Bali -pan 'kɔn 'lɛ "nɛn "bɛ, ɛn waa laabʋ 'o cin lɔ 'nan: «Zozi 'ka 'kɔlaman -e 'e 'ta "fɛdi 'gʋɛ -a da dɩ, "ka "nrɔnman 'ka 'ji 'kɔ?» 57 Fɛ -le "wɛan nɛn o 'wɩ zɩɛ -a 'vɩ bɛ, Bali -pannɔn 'tanɔn 'lee Farizɛn 'nɔn -a 'vɩ 'nan min nɛn e Zozi 'yɩ bɛ, -a san 'e srɔɛn wʋ "man 'wlɛ 'dʋ -e 'o 'kun.