1 Я побачив, що Агнець відкрив першу із семи печаток, і почув, як одна з чотирьох живих істот голосом, схожим на грім, казала: «Підійди!» 2 Я подивився, і ось – білий кінь! Вершник, який сидів на ньому, мав лук. Йому дали корону, і він вирушив як переможець, щоб перемагати.

3 Коли Агнець відкрив другу печатку, я почув, як друга жива істота сказала: «Підійди!» 4 І вийшов ще один кінь, вогняно-червоний. Вершнику, який сидів на ньому, було дано силу забрати мир від землі, щоб люди вбивали одне одного. І дано було Йому великий меч.

5 Коли Агнець відкрив третю печатку, я почув, як третя жива істота сказала: «Підійди!» Я подивився, і ось – чорний кінь! Вершник, який сидів на ньому, мав у своїй руці вагу. 6 Потім я почув, як серед чотирьох живих істот пролунав голос, який казав: «Одна міра* 6:6 Приблизно один кілограм. пшениці за динарій† 6:6 Тобто заробіток цілого дня. і три міри ячменю за динарій, а олії та вину не завдай шкоди!»

7 Коли Агнець відкрив четверту печатку, я почув голос четвертої живої істоти, що сказала: «Підійди!» 8 Я подивився, і ось – блідий кінь! Вершника, який сидів на ньому, звали Смерть, і царство мертвих ішло за ним. І була дана їм влада над четвертою частиною землі, щоб убивати мечем, голодом, чумою й дикими звірами землі.

9 Коли Він відкрив п’яту печатку, я побачив під вівтарем душі тих, хто був убитий через Слово Боже, і свідчення, яке вони зберегли. 10 Вони гучно вигукнули: «Доки, Володарю, Святий і Правдивий, доки Ти не будеш судити мешканців землі й не помстишся за нашу кров?» 11 Потім кожному з них був даний білий одяг, і було їм сказано почекати ще трохи, поки повну кількість їхніх товаришів та їхніх братів не буде вбито, так само, як і їх.

12 Я спостерігав, як Він відкривав шосту печатку. І був великий землетрус, і сонце почорніло, мов мішковина, увесь місяць став криваво-червоний, 13 а зірки з неба попадали на землю, як смоковниця скидає свої недозрілі плоди, коли її струшує сильний вітер. 14 Небо відступило, як згорнутий сувій, і кожна гора та острів були зрушені зі свого місця.

15 Тоді земні царі, князі, полководці, багаті, могутні та всі інші, і раби, і вільні, сховалися в печерах та серед гірських скель. 16 Вони закликали до гір та скель:‡ 6:16 Див. Ос. 10:8. «Впадіть на нас і сховайте нас від обличчя Того, Хто сидить на престолі, і від гніву Агнця! 17 Бо настав великий День Їхнього гніву, і хто може вистояти?»